Зміцнення інтелектуального потенціалу нації вимагає суттєвого піднесення якості освіти, створення умов для розвитку задатків кожної дитини, підготовки її до самостійного життя. Тому, відповідно до політики нашої держави в галузі освіти, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти в Україні, навчально-виховний процес у сучасній школі зорієнтовано на всебічний розвиток особистості кожного учня. І однією із головних вимог, що стоїть зараз перед школою, є вимога індивідуалізації навчання як одного із варіантів реалізації завдань гуманізації освітнього процесу . Тільки враховуючи індивідуальні відмінності учнів, розвиваючи в них самостійність, творчість, наполегливість та відповідальність, можна виховати справжнього громадянина, здатного взяти на себе відповідальність за майбутнє свого народу. Тому темою проекту, над яким я працюю, є «Індивідуалізація навчання засобами інноваційних технологій». Мета проекту - підвищення якісного показника успішності на основі застосування новітніх методів індивідуалізації навчання. Теоретичною основою дослідження, покладеного в основу проекту, стали ідеї технології педагогічної підтримки О. Газмана , коучингового метода Т. Голві, « метода рішення проблем» Д. Гордона, концепції самовиховання Г. Селевко, розвитку латарельного мислення Е. де Боно, синергетики Г.Хакена та І.Прігожина , особистісно зорієнтованого підходу Ш.Амонашвілі, В.Сухомлинського, С. Русової. Методами дослідження були:

    • теоретичні – аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури, вивчення педагогічного досвіду, а також спеціальної літератури з проблеми індивідуалізації навчання;

  • емпіричні – спостереження, бесіда, анкетування, діагностування, узагальнення педагогічного досвіду, самоспостереження, опитування; • порівняння, аналіз, синтез, систематизація даних;

  • статистичне опрацювання результатів дослідження. Роботу над проектом розпочала із діагностування.

    Для визначення причин, що впливають на зниження успішності учнів, провела анкетування учнів:

   1. Що є причиною недостатніх знань з предмету? Поставте в таблиці + проти визначення, яке, на вашу думку, є відповіддю на запитання, чи допишіть своє. Небажання навчатися Невміння концентрувати увагу Відсутність базових знань Уповільнене сприйняття навчального матеріалу Брак часу Інше Що саме?

   2. Ваші пропозиції щодо вирішення проблеми з вашого боку з боку вчителя Опрацювавши результати анкетування, виявила, що більшість дітей - 76%, вважають причиною своєї неуспішності невміння концентрувати увагу; 14% поскаржилися на брак часу; 5 % мають необхідність у декількаразовому поясненні; 2 % зізнались у небажанні вчитися, тобто відсутності мотивації до навчання. Інші причини, названі дітьми (3 %), були психологічного характеру: стосунки в сім’ї – 1учень, відсутність робочого місця для навчання вдома -2, стосунки з однокласниками – 1.

  Виходячи з цього, накреслила шляхи вирішення названих проблем засобами традиційних та новітніх технологій навчання. Як бачимо, найбільше дітей мають проблему із концентрацією уваги на уроці. І, мабуть, це не дивно, адже в наш час досить поширеним є як діагноз гіперактивності дитини, так і скарги на слабке здоров’я і швидку стомлюваність. І та, і інша група дітей має розсіяну увагу, їм важко зосередитися, сконцентрувати увагу на тривалий час на одному об’єкті чи одному виді роботи. Цю проблему, на мій погляд, можна вирішити, застосовуючи на уроці синергетичний метод навчання, що полягає у поєднанні декількох форм чи видів роботи з метою підвищення ефективності уроку і досягнення оптимальних результатів навчання. Чергуючи завдання творчого і логічного характеру, ми стимулюємо роботу обох півкуль головного мозку. Адже відомо, що права півкуля головного мозку відповідає за синтетичне сприйняття матеріалу (чуттєве, інтуїтивне), а ліва – за аналітичне ( інтелектуальне, раціональне). Переключаючи роботу з однієї форми на іншу, ми уникаємо швидкої втомлюваності учнів, і за менш тривалий відрізок часу маємо менший ризик розсіювання уваги. Так на уроці «Образ Фауста у світовому мистецтві» я використовую • мультимедійні технології, пропонуючи учням розглянути та порівняти ілюстрації та картини відомих художників до трагедії Й.В. Гете, кадри із фільмів та спектаклів, створених за цим твором; • інтерактивні форми роботи (роботу в групах); • театральну педагогіку ( інсценування «Сцени із Фауста» О.С. Пушкіна») • асоціативне навчання (записати асоціації, пов’язані з образом Фауста, у вигляді порівнянь, пояснити їх суть; намалювати асоціативний малюнок, пов’язаний з образом Фауста; подумати, який музичний інструмент використали б для створення образу); • проблемне навчання ( дати відповідь на питання: який із сучасних спектаклів за мотивами “Фауста”, на вашу думку, доцільно ставити в театрі в наш час (з огляду на ситуацію в Україні). Чому? Застосування різних форм та прийомів навчання дає можливість кожній дитині проявити себе відповідно до її інтересів та здібностей. Зосередженню уваги можна і слід навчати. Тому я провела бесіду та познайомила дітей із вправами, які виробляють уміння зосереджуватися, бути уважними. Такі вправи можна знайти на сайті: http://raduga-class.ucoz.ru/index/uprazhnenija_dlja_razvitija_vnimanija/0-64 Також розробила індивідуальні завдання, виконуючи які діти вчилися б бути уважними. Наприклад, завдання з російської мови для учнів 7 класу містять такі вправи: 1. Вспомните дорогу домой. Составьте словосочетания со словами, подходящими по смыслу для описания вашего пути. Растущий, расположенный, сделанный, размеченный, построенный, нарисованный, обозначенный. Какое из данных слов «лишнее» в этом списке. Почему? 2. «Третий лишний» 1) Умытый, смешной, сделанный; 2) Розданный, расшитый, рассказывающий; 3) Отданный, кошеный, размороженный. 3. Упражнение «Кинолента» Внимательно прочитайте текст упражнения. Представьте себе киноленту и запишите поэтапно детали прочитанного. 4 .Выпишите причастия с удвоенными н, обведите кружочками удвоенные согласные. Смешанный, безветренный, обветренный, авиационный, распространенный, искренний, решенный, смышленный, одобренный, раскрашенный. Объяснить орфограммы в данных словах. Під час усного пояснення на уроці теж використовую певні прийоми для розвитку зорової уваги. Наприклад, пропоную по пам’яті записати приклади до правил, які розглядалися під час пояснення, а потім вже пояснити орфограми чи пунктограми в них. При вивченні теми «Однорідні члени речення» даю завдання згадати і детально описати шкільний двір, центральну площу і т.п. Подібні вправи привчають дітей бути уважними і виконуються ними із задоволенням. З учнями, у яких відсутня мотивація до навчання, працюю за технологією коучинга. Коучинг – це метод тренінга, який відрізняється від класичного тренінга тим, що «коуч не дає порад і строгих рекомендацій, а шукає рішення разом з клієнтом» ( в нашому випадку, учнем). Ця робота спрямована на визначення певної мети та досягнення нових, позитивно сформульованих результатів у житті і праці. В основі коучинга лежить думка про те, що «людина подібна до жолудя, який містить весь потенціал, щоб стати могутнім дубом. Необхідно живлення, заохочення, світло, щоб досягти цього, але здатність вирости уже закладена в нас.» На даний час коучинг – один із найбільш популярних напрямків психологічної допомоги. Та займатися ним, я вважаю, повинен не лише шкільний психолог, а й учитель. Змістом індивідуального коучинга є • постановка мети – «що ти хочеш?» • аналіз поточної ситуації – «що відбувається?» • наробка варіантів – «що потрібно зробити?» • реалізація і контроль – «що ти будеш робити?» Самі корисні коучингові питання: Що цінного в твоєму житті зараз відбувається? Що в цьому цінного? Що ще в ньому не вистачає? Якими можуть бути наслідки для тебе і для інших? Що б ти порадив іншому, якби він був на твоєму місці? В чому ти виграєш/ програєш, якщо так зробиш/ скажеш? Якби так сказав/ вчинив хтось інший, щоб ти відчув / подумав / зробив? Що ти будеш робити? Чи досягнеш ти при цьому своєї мети? Які можливі перешкоди на шляху? Кому потрібно знати про це? Яка підтримка тобі потрібна? Навіщо тобі це потрібно? Основоположник методу Т. Голві вважає, що коучинг – це свого роду лабораторія досягнень. «Він прискорює те, що піддається прискоренню, не зачіпаючи того, що до цього ще не готове.» Вважаю, що розвитку мотивації до навчання сприяє урізноманітнення прийомів та форм роботи, підбір цікавого матеріалу, який би стимулював емоції та почуття учнів. Застосовую ігрові прийоми. Пропоную вгадати, про кого йдеться. Наприклад: «Він був сином нотаріуса, його батько подав у суд на журналіста, який пророкував новонародженому славу відомого письменника. Та пророцтво збулося. Про кого мова?» Підказкою (якщо діти не дають відповіді ) можуть бути такі доповнення: «Підрісши, він досконало опанував географію, математику, біологію, лінгвістику, хімію, астрономію». «Він передбачив появу підводного човна, вертольота, подорож людей на Місяць, спуск в надра землі»; «Він — засновник науково-фантастичної літератури». Для ряду учнів мотивацією до вивчення предмету може слугувати участь у конкурсах та змаганнях. Враховуючи цей фактор впливу, практикую проведення уроків у формі лінгвістичних та літературних змагань. Разом з бібліотекарем підготували і провели інтелектуальний марафон «Сторінками улюблених книг», в якому взяли участь учні сьомого класу та їх батьки. У роботі з дітьми, що скаржаться на проблеми з пам’яттю, використовую мнемотехнічні прийоми запам’ятовування: • Виокремлення опорних пунктів — фіксація будь-якого короткого пункту, що служить опорою ширшого змісту (тези, заголовок, питання до тексту, приклади, порівняння). • Структурування — установлення взаємного розташування частин, що становлять ціле («літературне лото» - текстове і ілюстративне, текстовий ланцюжок ) • Схематизація ( побудова графічних та опорних схем) • Асоціації — встановлення зв'язків за подібністю або протилежністю (створення асоціативних малюнків, прийом «Антитеза» та ін..) Опираюся на закон підсилення першого враження: чим яскравіше перше враження від того, що слід запам'ятати, тим міцнішим буде запам'ятовування. Відомо, що перше враження можна підсилити раціонально й емоційно. З метою раціонального підсилення пропоную завдання за даною інформацією: записати, намалювати, проговорити, обговорити, особливо з тими, хто має щодо неї інше бачення. Для емоційного підсилення намагаюся викликати максимум емоцій, пов'язаних з інформацією, що запам'ятовується. Використовую різні види діяльності: рольові ігри, підбір цитат з твору до ілюстрації художника, співставлення епізодів прочитаного із творами кіномистецтва, музичного та образотворчого мистецтва, сугестивні вправи (наприклад, вивчаючи поезії Дж. Кітса «Про коника і цвіркуна», «Зимової ночі» та Г. Гейне «Задзвени із глибини», пропоную учням 5 класу послухати музику із циклу «Пори року» П. Чайковського і згадати найяскравіші враження, пов’язані із відповідною порою року). К. Ушинський стверджував: «Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх та смак взяли участь в акті запам'ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять». На мій погляд, даним вимогам відповідає мультимедійна технологія навчання. На практиці переконалася, що використання на уроці мультимедіа може значно підвищити ефективність навчання, зробити урок цікавим і корисним. Експериментально установлено, що при усному викладі матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при "підключенні" органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу. Сучасні комп'ютерні технології не лише дають можливість якісно поліпшити процес викладання матеріалу, актуальним при цьому є і питання реалізації ідеї "педагогіки співпраці". Об'єднання зусиль учнів і вчителя у досягненні певної мети передбачає знання вчителем індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей учнів. Залучаючи дітей до співпраці у підготовці та проведенні уроків з використанням ІКТ, я заздалегідь обдумую роль кожного вихованця у подальшій роботі, намагаюся використовувати можливості кожного учня з метою його активного розумового розвитку, формування моральних якостей. Учні приймають активну участь у підборі відео фрагментів, растрових зображень (фотографій, ілюстрацій і т.п.), аудіо матеріалів; створенні статичних і динамічних таблиць, опорно-логічних схем, літературних портретів, мультимедійних проектів, кліпів на вірші відомих поетів та ін. Навчальну роботу організовую в індивідуальній та груповій формах. Вона складається з трьох етапів: - відбір та вивчення інформаційної проблеми; - створення та колективне обговорення пробних мультимедійних матеріалів на запропоновану вчителем чи обрану самостійно тему; - підготовка й представлення розгорнутої мультимедійної презентації з проблеми, викладеної з урахуванням власної точки зору. При цьому кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Впроваджуючи ідеї особистісно зорієнтованого навчання, звернула увагу на дітей, що відзначилися успіхами у вивченні предметів математичного чи природничого циклу, але мають значно нижчий рівень знань з гуманітарних дисциплін, вивчення яких, зі слів таких учнів, дається їм важче. Зробити вивчення таких предметів для них легшим, на мій погляд, можна шляхом зацікавлення. Тому, застосовуючи у викладанні світової літератури метод проектів, я звернулася до створення так званих синекторних груп. В основі методу синектики У. Гордона лежить ідея «групового мислення», поєднання окремих творців, різних за своїми здібностями, інтересами, емоційним типом, в єдину групу для вирішення спільних проблем. Синектика є модифікацією технології мозкового штурму. Для цієї методики знімається заборона на обговорення в руслі однієї теми, однієї проблеми. Пошук шляхів розв'язання проблеми здійснюється часом за принципом «від зворотного». У нашому випадку, для роботи над проектом, я об’єдную в одну групу учнів з різними здібностями, характерами і інтересами. Тобто, до роботи над літературним проектом залучаю не лише літературно обдарованих дітей, а й учнів з математичними чи природничими здібностями, різних за емоційним типом, світобаченням, захопленнями. При цьому вибираю завдання, які могли б зацікавити «математиків» чи «природознавців»: створення графіків, таблиць, пошук та аналіз фактів, пов’язаних із вивченням їх улюблених предметів. Наприклад, працюючи над проектом «Життєвий шлях М.Ю. Лермонтова», група учнів 9 класу отримала завдання скласти графік за біфуркаційними точками життя поета. Точкою біфуркації в житті людини ми називаємо стан (подію), з якого починають виникати нові вектори розвитку життя особистості, що впливає на її подальшу долю. Цікавим був сам підхід до вибору точок біфуркації, більш раціоналістичний у «математиків» і більш філософський у «літераторів». Після деяких дискусій дійшли до спільної згоди, обравши для роботи декілька точок біфуркації: вступ до Благородного пансіону, виключення з Московського університету, вступ до Школи юнкерів, написання вірша «На смерть поета», заслання на Кавказ, дуель з Мартиновим. Складання графіків примусило учнів більш глибоко вивчити біографію поета, звернутись до додаткових джерел інформації, підшукуючи їх самостійно. А розбіжність побудованих ними графіків дала можливість провести дискусії під час обговорення результатів цієї роботи в групі і під час презентації проекту на уроці. Узагальнений графік мав такий вигляд: + 1 2 3 4 5 6 1- вступ до Благородного пансіону; 2 - виключення з Московського університету; 3 - вступ до Школи юнкерів; 4 - написання вірша «На смерть поета»; 5 - заслання на Кавказ; 6 - дуель з Мартиновим. «літератори» ; «математики» Таким чином, вивчення біографії поета пройшло плідно, викликавши зацікавлення як у тих, хто працював над проектом, так і у тих, хто слухав його на уроці. Прийом синектики є способом стимуляції уяви та поєднання різнорідних елементів. Використовуючи його, учні часто імпровізують, порівнюють, шукають аналогії. Синектичний підхід з боку вчителя базується на заохоченні учнів до нестандартних рішень проблеми, підтримці самостійного мислення, сміливості і незалежності у судженнях. Завдання зацікавлення та стимулювання учнів до роздумів і висловлення власних думок вирішую і шляхом впровадження інших ефективних методів навчання, які зарекомендували себе на світовому рівні. Наприклад, методу навчання мисленню Едварда де Боно. На мою думку, теорія латерального мислення Е. де Боно може стати одним із ефективних варіантів вирішення завдань адаптації та творчого розвитку особистості кожного школяра. Латеральне мислення є нестандартним. Воно, за концепцією Е. де Боно, є важливою складовою творчого мислення. На основі своєї концепції латерального мислення Е. де Боно розробив методи розвитку творчого мислення, які можуть бути адаптовані до рівня освітнього процесу. Як довели практичні дослідження, застосування цих методів оптимально поєднується із педагогікою школи життєтворчості і сприяє підвищенню ефективності розвитку нестандартного мислення школярів, становленню їх як особистостей, здатних до оригінальних рішень життєвих проблем. Наведу приклади із практики застосування методів Е. де Боно на уроках світової літератури. Метод «плюс, мінус, цікаво» дозволяє учням працювати на рівні своїх можливостей, свого світобачення, а вчителю допомагає відкрити індивідуальні особливості мислення кожного учня. Застосовую його при складанні характеристики образу та для аналізу певної ситуації. Пропоную учням поділити сторінку на три частини ( плюс –позитивні аспекти; мінус – негативні; ц - цікаві) і відповідно записати свої нотатки. Наприклад, один із варіантів виконаної роботи по характеристиці образу Фауста із одноіменної трагедії Й.В. Гете. : + - цікаво Має обширні знання; його життя – невпинний пошук; знаходить себе у служінні людям Знівечив життя Маргарити; став винуватцем загибелі її брата та матері Бог не засуджує вченого за те, що він готовий був віддати душу заради розуміння істини, тому що Фауст Знаходить її у служінні людям. Аналізуючи записи підводжу до визначення ідеї трагедії. Метод - «погляд інших людей» Даю завдання: визначивши список героїв, яких торкається дана проблема, стати по черзі на місце цих людей: подивитися на проблему з їх точки зору, намагаючись зрозуміти їх. Наприклад, аналізуючи оповідання О. де Бальзака «Гобсек», прошу зачитати уривок – розмову графині де Ресто із Гобсеком у нього вдома і пропоную учням «озвучити» думки кожного із присутніх. Прикладом дещо іншого варіанта використання цього методу може бути слідуючий фрагмент вступного уроку в 7 класі «Роль художньої культури у формуванні життєвих цінностей людини»: Активізацію опорних знань проводжу у формі гри: «У минулому році ми прочитали багато цікавих творів. Мабуть, у кожного із вас з’явився якийсь улюблений герой. Пропоную вам невеличку гру: спробуйте перевтілитися у свого улюбленого героя і відповісти на мої запитання, а потім на запитання цього героя до вас. - Чиїм улюбленим героєм став Дік Сенд? З якого твору цей герой? Хто автор? (Викликається бажаючий.) - Дік Сенд, розкажи, будь ласка, що ти відчував, дізнавшись про загибель капітана Халла. - А чому ти не довірив командування кораблем Негору? Адже у нього був досвід? А от у ....(ім’я учня) я хотіла б запитати конкретно: - Як ти думаєш, а що сказав би про тебе Дік Сенд, якби ви були знайомі? - А кому сподобався головний герой прочитаного нами оповідання Дж. Лондона? Який твір ми читали? («Любов до життя») - Хто може відповісти на питання від імені головного героя? - Поясни, будь ласка, свою поведінку на судні, до якого ти дістався. Чому моряки так співчутливо на тебе поглядали, адже тобі поталанило: ти був врятований? - Як ти думаєш: надалі це ставлення до їжі зникне? - Як ви думаєте, діти, що сказав би про вас герой Дж. Лондона? - А пам’ятаєте «Різдвяну пісню в прозі»? Хто її автор? Як звали головного героя? - Ви пам’ятаєте, яким описаний Сурудж на початку твору? - Спробуйте пояснити від імені Скруджа, чому він таким був. Висловіть його радість від того, як змінилося його життя після зустрічі з духами. - А як ви думаєте, що порадив би вам Скрудж при зустрічі? - Гарна порада. Варто дослухатися.» Метод K and S – наслідки і результат. Даний метод застосовую, розглядаючи образ Жульєна Сореля ( роман Ф. Стендаля “Червоне і чорне”), звертаю увагу на захоплення Жульєна особистістю Наполеона, ставлю запитання: - Якими були наслідки цього захоплення і до якого результату вони привели? - Чому письменник обрав саме таку лінію поведінки свого героя? Використання методів розвитку мислення Е. де Боно дає можливість кожному учню висловити свої думки, своє бачення проблеми, почути і зрозуміти інших людей, сприяє розвитку індивідуальності школярів, формуванню вмінь та навичок вирішення проблем. Як відомо, бажання продуктивно працювати на уроці стимулюється у дитини якимось позитивними факторами, що ведуть до відчуття успіху. Прийомів створення «ситуації успіху» безліч. Одним із таких прийомів, який я використовую в своїй роботі, є «Асоціативний ряд». Суть цього прийому в тому, щоб учень вибрав із даних понять та ілюстрацій ті, що асоціюються в нього з певним твором, автором чи темою і розставив їх у певній логічній послідовності, пояснивши свій вибір. Інший прийом - «Асоціативна мозаїка». Завдання полягає у визначенні основних опорних слів (словосполучень) прочитаного твору та введенні їх у малюнок – емблему, який можна зробити самому або сконструювати за допомогою комп’ютера. Малюнок може складатися як із самих лише слів, які вирізняються кольором, шрифтом, масштабом та направленням тексту, так і бути оформленим у вигляді ілюстрації з розміщеними на ній опорними словами та словосполученнями. Наприклад, на малюнку за твором О’Генрі «Останній листок» у більшості учнів було зображення листка плюща із записаними на ньому словами та словосполученнями: самопожертва, любов до ближнього, сила мистецтва, мрія, бажання жити та ін. Цікавими видалися і інші асоціації за цим твором. Наприклад, зображення мольберта. Діти із задоволенням пояснювали, обґрунтовували свій вибір. Причини психологічного характеру, що впливають на зниження потенційних можливостей школярів, намагаюсь усунути, спілкуючись з батьками учнів, з іншими учнями з даного класного колективу, залучаючи до співпраці психолога та використовуючи технологію педагогічної підтримки О. Газмана, яка передбачає взаємопов’язані дії учителя та учня на слідуючих етапах: установка контакта з дитиною, вербалізація постановки проблеми (проговорення її самим учнем), спільна оцінка проблеми з точки зору значимості для дитини; організація разом з дитиною пошуку причин виникнення проблеми (труднощів); проектування спільних дій; стимулювання ініціативи і дій дитини, координація дій спеціалістів у школі і за її межами; спільне з дитиною обговорення успіхів і невдач попередніх етапів діяльності, констатація факту вирішення проблеми чи переформулювання утруднень, осмислення нового досвіду життєдіяльності. Організовуючи діяльність по педагогічній підтримці використовую такі прийоми і методи: • педагогічне спостереження; • роздуми в парах і малих групах; • «Ти-висловлення» і «Я-висловлення»; • активне слухання (невербальна емоційна підтримка, «Парафраз», «Редакція»); • проговорення. Намагаючись допомогти дітям з низьким рівнем сприйняття навчального матеріалу, після пояснення нової теми звертаюсь до роботи з підручником та інтерактивних методів навчання: роботи в парах, в малих групах. Наприклад, прослухавши лекцію вчителя про реалізм як літературний напрям (9 клас), пропоную учням прочитати статтю підручника з такою ж назвою, визначити, що із сказаного вчителем не знайшло місця в цій статті і чим вони могли б доповнити почуту розповідь. Слідуюче завдання: поділітися своїми думками з товаришем по парті, разом коротко сформулювати зроблені висновки, озвучити їх перед класом. Зваживши, що частина дітей пов’язує свої невдачі у навчанні із браком часу, запропонувала їм провести власне дослідження з метою визначення раціонального використання часу. Разом із дітьми проаналізувала зроблені записи про розподіл часу протягом декількох днів та звернула їх увагу на випадки нераціонального його використання. Порадила скласти розпорядок дня та дотримуватися його. З метою уникнення перевантаження учнів, намагаюсь скоротити об’єм та знизити складність домашнього завдання. Даючи додому повторення, завжди його конкретизую: повторити визначення байки (а не перечитати статтю про байку). Важливе місце відвожу питанню нормалізації навчальних навантажень учнів. Вважаю, що шлях до вирішення даного питання полягає у раціональному виборі форм та методів навчання, які б оптимально відповідних конкретному контингенту учнів. Тому намагаюсь підбирати завдання, в яких кожен міг би знайти щось цікаве для себе. Часто даю завдання на вибір. Наприклад: підготувати повідомлення, користуючись додатковими джерелами інформації; прочитати статтю підручника і дати відповіді на запитання за її змістом; скласти план до прочитаної статті. Прислуховуюсь до поради автора адаптивної технології навчання Г. Русскіх, яка вважає, що учнів треба “вводити в урок” поступово, проводячи спеціальну підготовку до сприйняття навчальної теми. Такою підготовкою частіше всього є вступне слово вчителя, виразне читання вчителем або підготовленим учнем відповідного вірша, прослуховування уривку музичного твору, коротка бесіда за пройденим матеріалом. Вважаю, що на уроці діти обов’язково повинні мати змогу перепочити. Тому включаю в урок ігрові форми роботи, інсценізації, а в 5 класі – фізкультхвилинки. Невеличкою розрядкою, що включає в себе елементи фізкультхвилинки, для дітей 5 – 6 класу можуть стати завдання типу: визначаючи, якою частиною мови є слова, що їх називає вчитель, підняти праву руку (чи\і повернути голову направо), коли це слово є прислівником, наліво – коли це прикметник. Переконалася на практиці, що на уроці дитина не так стомлюється, якщо їй цікаво. Тому намагаюсь сформулювати завдання так, щоб вони були цікавими для учнів певного віку. Наприклад, учням 5 класу пропоную записати риси характеру героя у пелюстки квітки, яку вони самі малюють. Ця квітка може мати будь-яку кількість пелюсток (залежно від того, скільки рис характеру виділить учень) і колір залежно від асоціацій дитини (вибір кольору пояснюємо). Пелюстки можуть бути різнокольоровими, якщо мова йде про одного героя і однотонними, але різними на кожній квітці, якщо характеризується декілька героїв. Ціную поетичні здібності учнів. Плекаю їх любов до літератури як мистецтва слова. Завжди знаходжу час для індивідуальних бесід та консультацій. Результатом такого ставлення до дітей є їхня довіра і їх твори, значна частина яких присвячена роздумам про літературу та долю відомих письменників. Наприклад, невеличкий вірш учня 7 класу: Він в пам’яті залишив слід чудовий У звучнім, невмирущім слові, У гаслі: «Ми з тобою однієї крові». Світ Кіплінга – це світ краси й любові. Таких дітей залучаю до створення шкільного поетичного альманаху «Світ літератури очима дітей». До роботи підключаю і тих, хто вміє гарно малювати: вони малюють ілюстрації до поетичних творів. Можливо, комп’ютерна графіка в даному випадку мала б естетичніший вигляд, але більшу цінність, на мій погляд, має сама участь у цій справі дітей, їх зацікавленість, можливість самовиразитися. Вважаю, що все вище сказане сприяє вирішенню завдань підвищення якісного показника успішності. Про це свідчить і результат моніторингового дослідження. Результати зрізів на початку навчального року і в кінці третьої чверті виявилися такими: 100% 80% 60% 40% 20% 10% Рівні: високий достатній середній низький показники на початок навчального року показники на кінець ІІІ чверті Таким чином, в результаті проведеного дослідження ми можемо зробити висновок про доцільність використання тих новітніх форм та методів навчання, що найбільше відповідають вимогам індивідуалізації та гуманізації освітнього процесу. Плануючи роботу на основі моніторингового дослідження, конкретизуючи першочергові завдання, вирішення яких допоможе зробити процес навчання більш продуктивним, особистісно зорієнтованим,та раціонально застосовуючи інноваційні технології навчання, ми впливаємо на підвищення якісного показника успішності та реалізуєм завдання всебічного розвитку кожного учня. Література Газман О.С. Педагогическая поддержка детей как инновационная проблема //Новые ценности образования: десять концепций и эссе. – М., 1995 Годованок Т. Л. Психологічні аспекти індивідуалізації навчання - http://www.psyh.kiev.ua/Психологічні_аспекти_індивідуалізації_навчання ДемехінаІ.П. Мультимедійні засоби навчання як вирішальний фактор ефективності навчального процесу.- Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Педагогіка - intkonf.org/demehina-ip-multimediyn Карпенчук С.Г. Самовиховання особистості – Харків: Стиль Іздат, 2004. Максимов В.Е. «Коучинг от А до Я. Возможно всё», – СПб.: «Речь», 2004. Новікова О. В. Проблема розвитку творчого мислення в системі Едварда де Боно : автореф. — К., 2008 .Пєхота О.М Освітні технології: [навч.-метод. посібник]. – К.: Видавництво А.С.К.,2002 Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004 Г.К.Селевко. Концепція самовиховання. - abc-people.com. Тихонович В.М. Якушко Н.М.. Характеристика методів індивідуалізації навчання.- http://hghltd.yandex.net Чернов Д. Метод синектики - http://www.4ernov.ru Метод синектики Уільяма Гордона - http://vikent.ru